Травень 16, 2008Велосипедне, Рамантіка, Подорожі
Кохана, друзі, ровер, море, намети, багаття…
Що може бути краще?
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Араба́тська стрі́лка (рос. Арабатская стрелка, крим. Arabat beli) — піщана коса, що відділяє Сиваш від Азовського моря.
Довжина Арабатської стрілки — 112 км, ширина від 270 м до 7 км.
На півночі Арабатська стрілка відділяється від материка вузькою Генічеською протокою.
У північній, більш підвищеній і широкій частині Арабатської стрілки
розташовані озера Чокракське і Генічеське; в останньому добувають сіль.
Вздовж Арабатської стрілки проходить шлях з Генічеська на Керченський півострів.Світлини
Intro
Як правило чим спонтаніша подія, тим вона краще сприймається, чому, та тому, що коли щось довго планується, то, відповідно, ти вже думаєш як воно буде, плануєш і таке інше, але воно не буває так, як хочеться, тому і людина може бути розчарована. Коли щось сталось неплановано, відповідно ти не встиг про це помріяти і все що відбувається сприймається як належне. Вирішення –просто відкинути все і насолоджуватись.
Ця подорож планувалась порівняно з усіма подорожами дуже довго.
Було куплено:
- 6 велосипедів
- 10 багажників
- 10 велосумок
- 9 шоломів
- 2 мапи
- І повно дрібниць типу насоси, велокомпи, камери, ремкомплекти, рукавиці, велопамперси, фари, маячки, інструмент і т.д.
Але нам ще бракувало того, чого не купиш ні за які гроші,… тобто часу. Насправді часу для підготовки було повно, бо планувалось це десь місяць може і більше, але саме перед поїздкою було б добре мати один вільний день, щоб зібратись. Нажаль, того часу не було, бо всі святкували свято Воскресіння Христового і поїдали яйця і пасочки.
Цей вступ я пишу ще до подорожі, от зара сиджу на дивані в Закарпатті, і в мене болить живіт від всяких святкових смаколиків. Ось повернусь додому і почну збиратись до подорожі, завтра в 9:45 наш поїзд помаленьку від’їде від Львова, несучи нас на південь.
Квітень 19, 2008Велосипедне, Рамантіка, Загальне
Місто наше…
Сьогодні проводжав кохану навокзал. Був на ровері. Вирішив катнутись по ранковому місту. Падав дощ, але чим ближче я був до центру тим більше сонець пробивався кірізь хмари.
Коли прихав на площу ринок то побачив багато нового для себе. Таке відчуття що життя міста тече а я був десь збоку, я розумію що ніхто не повинен мене інформувати що там щось твориться в в місті, тим не меньше відчуття в мене таке склалось.
Шосі стрєсло…
В принципі ніц і не сталось але ось вам маленький репортаж, шкода фотіка людського не мав.
Отже Львівське пиво задумало знову пропіаритись, і почали будувати на Площі Ринок щось на кшталт пивного ворику :)
Машина подібна на машину з реклами Стелла Артуа :)
Квітень 17, 2008Подорожі
Він опинився не в тому місці…
Форт тараканів або Дубенськи форт це вражаюча охоронна споруда, яка так і не охороняла нікого і нічого, так як її було легше обійти ніж захопити. Ось тут є хороший опис форту.
Вйо…
Тяжкий підйом о 4:00. Далі на протязі 20 хв. ніц не памятаю бо ходив мов зомбі. Зробив чайку вдівся і в 4:50 вийшов з дому. Тиша, місто спить (а що ж йому робити в 5 ранку в суботу) Якісь міліцонери бушують коло Гранд готелю а так все спокійно. По часу встигаю, думаю сфоткаю оперний, але він нажаль не світився, економлять зарази. На Підзамче був о 5:10(мабуть зарано вийшов), ну ніц страшного, успішно випробовую новий форк і гальма. Думав як ніхто не приїде і поїду зустрічати сонечко на ВЗ.
І ось зявляється статура з двома колесами, це був Юра(skytalec), познайомились, подумали, і сіли в останній вагон поїзду Львів-Тернопіль, за годину вийшли в Красному.
Квітень 7, 2008Загальне
Культура
На вихідних пробував торкатись культури, поки гулялии по місті випадково забрели у Львівську картинну галерею, а ввечері ходили на італо-французький фільм 1978 року, одним словом ні култура кінематографічна ні образотворча враження на мене не справили окрім декількох картин. Ну щож я завжди себе вважав таким собі redneck (вкрав термін в одного дядька ;)), виявляється так і є… а я і не соромлсь. Сьогодні була й ше можливість піти на культуру драматургічну в театр, але необтесаність перемогла…
Квітень 6, 2008Подорожі
Intro
Хребет Полонина Боржава, як на мене, один з найгарніших і найдоступніших хребтів для пересічного Львівського туриста, в плані добирання зі Львова і в плані фіз підготовки.
Якось в вже ходив туди з другом. Це був мій перший і єдиний літній похід в гори, з наплечником, наметом, і всіма атрибутами туристичного походу.
Але після того в мене виникла ідея яка мене не полишала нарахунок поїздки туди ровером, тим більше маршрут проїздний, і я знаю що туди хлопці їздили. Отже коли на форумі зявилась пропозиція поїхати, я просто не міг відмовитсь. Готувався я дуже серйозно, купив новий наплечник, купив нову шиповану гуму, прочистив, змастив і налаштував все що можна було змастити і налаштувати, навіть зробив кастомний гідропак з пластикової фляшки і куска харчової трубки, зробив повно смачних канапок, купив свій перший вело памперс.
І нашо того всього…
І як завжди ранок, вокзал, групка варятів в кольорових гельмах(шоломах) і на залізних кобелах, мукачівська клектричка, недовольна провідничка яку ми успішно задовільнили кількома українськими долярами, аби вона не рухала нас і наших вірних друзів. Три години швидко пролетіли за цікавими розмовами, байками, і оповідками.